понедельник, 18 ноября 2013 г.

Досвід роботи



Я, Рижак Василь Валерійович, 1978 року народження, освіта вища,закінчив у
2004році  Уманський державний педагогічний університет імені Павла
Тичини за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове 
навчання», маю 11 років педагогічного стажу, працюю на посаді вчителя
трудового навчання в Курячелозівській ЗОШ I-IIIступенів. За підсумками
атестації 2010-2011н.р. присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст
першої категорії ».                                                                                                              
На моє переконання мета фахової діяльності педагога полягає у формуванні
технічно, технологічно освіченої особистості, виховання професійної
адаптивності, готовності до неперервної професійної освіти, конкурентної
боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових
економічних відносин, у підприємницьку діяльність.                                                
Я прагну використовувати  у своїй роботі методи компетентно орієнтованого
підходу до організації навчального процесу,  технології  творчої педагогічної
діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей
учнів. Формую  навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на
практиці.                                                                                                                                
У процесі вивчення нового матеріалу намагаюся  спрямовувати  роботу учнів
на ґрунтовне і свідоме засвоєння програмового матеріалу, навчаю учнів
виділяти зі змісту виучуваного головне, належну увагу приділяю його
багаторазовому повторенню та засвоєнню безпосередньо на уроці.              
Під час практичних робіт особливо акцентую увагу на вміння учнів
користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації
та іншими джерелами інформації, дотримання технічних вимог у процесі
виконання робіт (якість виробу) умінні організувати робоче місце і
підтримувати порядок на ньому в процесі роботи, рівні сформованості
трудових прийомів і умінь виконувати  технологічні операції, дотримування
правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог, дотриманні норм часу
на виготовлення виробу, рівні самостійності у процесі організації й виконанні
роботи, виявленні елементів творчості. Використання на уроках
інструктивних та технологічних карт, виготовлених власноруч, прискорює
формування у дітей операційних та загальнотрудових умінь. Навчає їх
працювати з технічною документацією.                                                                             
    Під час проведення уроків контролюю забезпечення здорових, безпечних
умов навчання та праці. Підтримую зв’язки з батьками, надаю їм
консультативну допомогу з питань навчання, виховання їх дітей.           
Постійно вдосконалюю свій професійний рівень, педагогічну
майстерність.Намагаюся  впроваджувати передовий педагогічний досвід   
       Беру  активну участь  у роботі районного  методичного об’єднання
вчителів трудового навчання.  Виступаю  з повідомленнями.Постійно працюю
над удосконаленням свого фахового рівня. Працюю  над проблемою
«Розвиток творчих здібностей та творчої особистості в процесі вивчення
трудового навчання».                                                                                           
Ключовим питанням у педагогічній діяльності є :
Формування готовності робити свідомий вибір;
 Формування навичок орієнтування в проблемах сучасного
суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських
стосунків;
 Набуття життєво необхідного досвіду, уміння організувати власну
трудову діяльність; оцінювати власні професійні можливості,
здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
 Велику увагу  звертаю  на такі ознаки: якість знань, уміння
застосовувати їх у навчальній роботі, на практиці, орієнтування у матеріалі,
та інше. При цьому враховуються індивідуальні особливості учнів.
 У своїй педагогічній  діяльності  використовую  інтерактивні
технології: навчання через гру, робота в групах, впроваджую  на уроках метод
проектів.                                                                                                                                 В наш час в педагогіці відбувається становлення нової системи
навчання. До недавнього часу завданням педагога було навчити, дати знання.
Тобто вкласти в голову учня ті знання, якими до цього часу володіло
людство. Та за останні роки інформації, законів, знань людство накопичило
дуже багато, вони швидко змінюються школа не встигає вивчати
інформацію, а вона виявляється вже застарілою. Учень в такому разі
накопичує знання, а коли виходить за межи школи виявляється, що те, чого
його навчили, вже непотрібно, бо є багато прогресивних знань. Тому сучасна
школа має перейти на принципово нову особистісну парадигму, основною
метою якої є розвиток життєзабезпечуючих якостей кожного. В рамках цієї
парадигми потрібно зробити перехід від підтримуючого навчання до
інноваційного. Це тривалий процес і до нього потрібно долучати не тільки
учнів, а і їх батьків, які в більшості своїй отримували знання, ще коли школа
вкладала певну кількість знань.
 Важливо відзначити, що в теперішній час в психолого-педагогічній
науці особливу увагу приділяють вивченню проблеми життєвого
(особистого) самовираження. Аналіз існуючих підходів у тлумаченні
поняття «самовизначення» (Г. Костюк, А. Киричук, М. Боришевський,
В. Татенко) дозволяє розглядати його як процес активного визначення
людиною свого місця в галузі суспільних відносин на основі особистістно
сформованої ціностно-змістовній системи. В більшості досліджень феномена
«життєвого самовизначення», виділені детально охарактеризовані такі його
складові аспекти, як самовизначення в сфері майбутньої професіональної
діяльності Тут доцільно пригадати життєві (психосоціальні) навички та навички забезпечення життя. Отже…
                                    Життєві (психосоціальні) навички
 Прийняття рішень.
 Вирішення проблем.
 Критичне мислення.
 Креативне мислення.
 Спілкування.
 Вміння слухати.
 Ведення переговорів.
 Впевненість у собі.
 Опір тиску однолітків.
 Самоповага.              
 Співчуття (емпатія)
 Подолання стресу та керування.                   
                                      Навички забезпечення життя.
                                                                  Комп’ютерні навички.
                                                                   Знаходження роботи
                                                                   Проходження інтерв’ю.
                                                                   Приготування їжі.
                                                                   Малювання.
                                                                   Керування автомобілем.
                                                                   Навички навчання.
                                                                   Читання.
                                                                   Вміння зробити презентацію.
                                                                   Вміння працювати з цифрами
ВООЗ запропонувала п’ять основних компонентів, які повинні бути
включеними в шкільні програми навчання життєвим навичкам: самоповага та
емпатія; навчання та міжособистісні відносини; прийняття рішень та
вирішення проблем; творче та критичне мислення; вміння долати емоції та
стрес.
 Тому в своїй роботі я в першу чергу звертаю увагу на ці якості, не
забуваючи, що головною моєю метою, як вчителя, є виховувати всебічно
розвинену особистість.
Учасниками навчального процесу є учень, вчитель, батьки. Кожному
відведено свою роль. Та мене в даному випадку цікавить роль вчителя.
Основною метою діяльності педагога, я вважаю, повинен стати розвиток
компетенцій учнів. Вчитель трудового навчання має розглядати компетенцію
як  сукупність знань, вмінь та навичок учнів, їх досвіду. І обов’язково потрібно
націлювати учнів на перспективу, тобто виконуючи завдання, учень повинен
знати де це йому знадобиться. Я маю на увазі формування соціально-
психологічної компетенції учнів, бо якщо людина здатна вирішувати життєві
запити, реально усвідомлюючи адекватність цілей своїм власним
психологічним можливостям, то їй відкривається перспектива реалізувати
себе в суспільстві.
Досягаю цієї мети, коли мотивую вивчення теми.
 На даному перехідному етапі все ще пріоритетними в навчальному
процесі є математика, мова тощо. Уроки технологічного профілю вважаються
незначними. Та саме вони є підсумком всього навчального процесу. Саме на
цих уроках учень, спираючись на свій життєвий досвід, виконує ту чи іншу
роботу, саме тут я можу вказати на міжпредметні зв’язки, саме на цих уроках
можу формувати життєві навички та навички життєзабезпечення.
 В підлітковому віці діти шукають шляхи самовираження, самозатвердження.
Вони хочуть бути кращими за друзів чи знайомих. І саме тоді
я, як вчитель технологічного профілю, повинен допомогти підліткам
самозатвердитись, через розвиток його здібностей. Учень, пізнаючи певні
прийоми технології, виконуючи їх, розвивається не тільки розумово, а й
творче.
Якщо за виконане завдання дитина отримала гарну оцінку, то в неї виникає
зацікавленість в подальшій роботі.
Як вчитель технологічного профілю, я не забуваю про технології
дистанційного навчання, котрі дозволяють вирішувати декілька типів
дидактичних задач: виконання друкованих робіт, розробка дидактичного
матеріалу, написання рефератів, доповідей, повідомлень, творчих проектів і т. д.;
використання комп’ютерних програм як носіїв додаткової та пізнавальної
інформації — це гіпертекстові системи, які надають легкий пошук по
ключовим словам потрібної інформації, графіки, звукозапис, ілюстрації,
анімація, відеоматеріал, учбовий довідковий матеріал, як засіб наочності, як
засіб навчання і контролю та організації дослідницької праці. Ці компоненти
підвищують ефективність самостійної праці учнів з додатковою інформацією,
котра надається на СD у вигляді електронних довідників, бібліотек, словників,
енциклопедій та ігор.
 Отже, виходячи з концепції предмета, я, як вчитель технологічного
профілю, повинен здійснювати формування технічно та технологічно
освіченої  особистості, підготовленої до життя й активної трудової діяльності
в умовах  сучасного високотехнологічного,  інформаційного суспільства,
життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього
господарства та сімейної економіки, основних компонентів інформаційної
культури учнів, забезпечення  умов для їх професійного самовизначення,
відпрацювання з учнями навичок творчої діяльності, виховання культури
праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з
урахуванням індивідуальних можливостей.


Комментариев нет:

Отправить комментарий